• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Інформація про заклад
• Історія

У 50- 60 рр. минулого століття держава зовсім не будувала сільських шкіл. Але на той час існувала ініціатива щодо будівництва сільських шкіл, або „народний метод". Полягав він у тому, що громада села на свої кошти закладала фундамент школи, а потім зверталася до держави з проханням виділити кошти для повного будівництва. Саме так розпочалося будівництво школи в с. В.Луб'янки.
Приблизно в 60-хрр. було виготовлено документацію - проект на будівництво школи. Це був проект №260, коштовна вартість будівництва школи була приблизно 500000 крб.

Будівництво затягувалось, вартість будматеріалів зростала, і кошторис школи зріс до 1 млн. крб. За проектом будинок школи мав вигляд букви „П". Щоб навчальні класи були вікнами до сонця, проектанти „ перевернули" план і головний вхід до школи змінили. Контрольно-проектний документ був виготовлений
Довелось проводити організаційну роботу серед будівельників і людей, які ходили на будівництво без оплати праці, добровільно. По-друге, в той час важко було дістати цеглу, і тому доводилось інколи давати продукти харчування в місто, щоб цегельні заводи виписували цеглу. Тодішньому директору школи майже кожну машину цегли доводилось „вибивати". Особливо багато проблем було в зимовий період. Фундамент заливали при мінусових температурах, що слугувало загрозою для будинку в подальшому. Йшла справжня „війна" між замовником і виконавцем робіт. Доводилось викликати різні експертизи, щоб з'ясувати, чи витримає фундамент дальніше будівництво. Але все-таки школа була збудована. Урочисте відкриття її відбулося 31 серпня 1969 року. Хоч школа офіційно була здана в експлуатацію, за будівельниками і їх суміжниками було виявлено цілий ряд недоробок. А щоб усунути їх, потрібно було ще декілька місяців. Та за тодішнього режиму районні партійні органи і власті змушені були здати школу до 1 вересня. Тодішній директор школи відмовлявся підписати акти прийняття приміщення школи. Та тиск з боку партійних можновладців зобов'язав його прийняти заклад. І тут знайшовся вихід: на роботу прийняли Заяця Р.М.- за професією електрика, сантехніка, муляра, столяра. Він трудився не покладаючи рук, і майже всі недоробки було усунено. Доклали чимало сил та енергії у будівництво школи наші земляки - мулярі: Смолій Іван Петрович, Парій Степан Олексійович, Матвіїв Михайло Дмитрович, Москалюк Михайло Микитович, Мороз Ілько Федорович, Ліпніцький Теодор Степанович, Яремусь Роман Іванович, Сосовський Михайло Іванович, Цісецький Федір Максимович, Білик Степан Григорович; майстри по дереву: Галещук Теодор, Зажинський Микола, Зажинський Михайло, Трач Євген, Сокальський Степан, Козар Ігор, Петринко Григорій, Івоса Степан Левчук Тарас, Слободян Григорій, Гінка Григорій, Березовський Петро, Левчук Михайло, Яремишин Іван.
Нова школа — це перехідний контраст від мерзлих стін старої школи до тепла. Після переходу учнів до нового приміщення виникли нові проблеми: не вистарчало парт і столів, наочності, адже змінилася програма школа із семирічної стала восьмирічною. Вчителі разом з учнями під керівництвом вчителя біології Чорної Стефанії Миколаївни зайнялися благоустроєм шкільного подвір'я: вивозили залишки будівельних матеріалів, ставили бордюри, розбивали клумби, садили дерева, кущі і квіти. Звичайна школа стала школою з продовженим днем. Було відкрито 6 груп продовженого дня. Всі учні цілий день були в школі: навчались, обідали, виконували домашні завдання.

Коментарi